Для початку - декілька слів про типологію каяків, які бувають види каяків, чим вони відрізняються, яке призначення.
Усі каяки прийнято поділяти на 2 основні класи:
Каяки sit-in - це традиційні каяки, у яких гребець (веслувальник) розташований наполовину всередині корпусу каяка, ноги каякера "заховані" під палубою каяка всередині.
Каяки sit-in бувають наступних типів: Розбірні, або каркасні каяки - власне, їх прийнято називати "байдарками". Зазвичай каркасні каяки (байдарки), складаються із міцного і легкого металевого або дерев'яного каркасу та "шкіри", яка натягується на карка. Сьогодні функцію шкіри виконують синтетичні матеріали, які є довговічнішими та не потребують такого ретельного догляду. Головним призначенням каркасних байдарок є, як і у їх історичних попередниць - перевезення значних вантажів на великі відстані. Беззаперечною перевагою каркасних байдарок є можливість їх компактного складання, зберігання та перевезення, однак на цьому, начебто усі переваги і закінчуються. Для того щоб зібрати каркасну байдарку та підготувати її до спуску на воду одній особі потрібно в середньому від 0,5 до 1 години часу або більше, залежно від досвіду байдарочника та моделі байдарки, яка використовується. Інша загальна для каркасних каяків проблема - це забезпечення симетричності розташування носової та кормової частин каркасу відносно оболонки (шкіри), тут має значення те, як пошита шкіра байдарки. Третьою проблемою каркасних байдарок є їхня "неуніверсальність": каркасна байдарка не є плавзасобом для бурної води. Вона недостатньо живуча - контакти з каменями є позаштатними випадками експлуатації і практично завжди призводять до ушкодження оболонки, а на бурній воді контакту з каменями уникнути неможливо. Каркасні байдарки недостатньо непотопляємі - у них немає герметичних камер, як у сучасних пластикових каяків. Вони недостатньо керовані - доволі великі габарити і низька вільна посадка веслувальника не дають можливості задіяти тіло в керуванні каркасною байдаркою. Якщо проти зіткнень з камінням намагаються вживати заходів - доопрацювання шкури чи підкладання піни, а для надання ефекту непотопляємості підкладають ємності (надувні камери, тощо), то проти "незграбності" каркасної байдарки практично нічого неможливо вдіяти. Великі за розмірами каркасні байдарки не призначені для різких маневрів. Їхнє цільове призначення - рух у спокійній або навіть стоячій воді по відносно прямолінійній траєкторії. Надувні каяки - деякою мірою схожі за своїм принципом на надувні човни, однак вони вужчі і довші. Загалом основним недоліком деяких надувних каяків є прогинання каяка в місці сидіння веслувальника під його власною вагою, що спричинює задирання носа та корми каяка. Особливо ця проблема може бути виражена в одномісних каяках, де сидіння розташоване по середині каяка. Для уникнення цього ефекту каяк повинен бути рівномірно навантажений по всій довжині. Очевидною перевагою надувних каяків є їхня непотопаємість, велика вантажопідйомність а також компактність у спущеному вигляді. Серед недоліків можна виділити недовговічність - які і будь-які синтетичні матеріали, з яких виготовляються надувні човни, вони мають свій обмежений термін експлуатації. Також можливі прорізи або проколювання камер каяка. Дещо незручним може виявитися той факт, що в надувних каяках немає камер для зберігання речей, інколи вони можуть замінюватися кишенями, але все ж місця у них значно менше ніж у каркасних байдарок і нерозбірних каяків. Випускаються також моделі із дещо розширеним дном, але тоді такий каяк вже мало чим відрізняється від звичайного надувного човна. Можуть виникати труднощі при використанні надувних каяків у вітряну погоду - надувний каяк доволі легкий і практично "лежить на воді", що спричинює до великої парусності, тому у вітряну погоду гребти на надувному каяку проти вітру вкрай важко, не говорячи вже про напрямок руху, який змінюється із напрямком поривів вітру. Для стійкого прямолінійного руху на надувних каяках рекомендується використовувати стабілізатори типу рульового весла (стерна). Нерозбірні каяки - маломірні судна, які відрізняються від усіх попередніх типів, в першу чергу, майже повністю закритим корпусом. Наявний лише відносно невеликий отвір (кокпіт) де, розташоване сидіння веслувальника, і куди власне, сідає останній. В залежності від призначення каяку розміри можуть суттєво коливатися: від 2,5 м до 5 м і більше у довжину а також від 45-48 см. до 70 см і більше у ширину. Перевагами нерозбірних каяків (в першу чергу - пластикових) є їхня довговічність та зносостійкість. Сучасні полімерні матеріали можуть витримувати великі навантаження при різких ударах і зіткненнях з камінням, гострими ріжучими поверхнями (ракушняк, бите скло тощо), які залишають лише подряпини на міцному "тілі" каяка. Перевагою також є властивості матеріалів, з яких виготовлені сучасні каяки - це, в першу чергу, термоізоляція, а також т. зв. "пам'ять" - при сильних різких зіткненнях на корпусі каяка можуть виникати вм'ятини, для їх усунення достатньо просто поставити каяк на сонце і матеріал відновить свою форму - вм'ятини вирівняються. Іншою суттєвою перевагою корпусних каяків є можливість використовувати масу усього тіла для керування каяком. Відносно вузький кокпіт у багатьох моделей каяків та жорсткий корпус каяка дозволяють передавати інерцію та рух усього тіла на корпус каяка, легше контролювати крен, здійснювати повороти, а у випадку перевертання - здійснювати т. зв. "ескімоський переворот" (eskimo roll) - тобто повертатися назад у попереднє положення над водою за допомогою певних рухів із використанням весла. При правильно зробленому виборі каяка його можна використовувати в більшості вод без суттєвого зниження ходових характеристик, однак на практиці все ж є поділ, де саме характер водної стихії визначає основні характеристики каяка. Тому основне, що потрібно знати перед купівлею каяка - це води в яких Ви будете плавати на ньому. Якщо коротко - морські та експедиційні каяки можна використовувати повсюдно, за винятком малих річок та бурної води через їх великі розміри , які в середньому становлять 4-5м), що майже унеможливлює входження в різкі повороти та різкі стоки чи водоспади. У свою чергу каяки для білої води можна з успіхом використовувати для катання на морських хвилях, однак вони дещо незручні на спокійній воді, через короткий корпус, про що мова піде трохи далі. Є також категорія каяків, які можна вважати універсальними - це середні за розмірами, які поєднують певні характеристики як експедиційних морських каяків, так і каяків для білої води. Однак завжди треба пам'ятати, що від такого каяка не можна очікувати 100% віддачі на бурній воді та в довготривалій експедиції морем. Беззаперечними лідерами серед усіх каяків є поліетиленові (пластикові) каяки, виготовлені з різних видів поліетилену, переважно із застосуванням технології безшовного виготовлення - ротомолдингу (Rotational Molding) - ротаційного формування виробу із пластмаси, що є доволі складним технологічним процесом. (Технологія ротомолдингу застосовується для виробництва усіх каяків, які представлені на нашому сайті.) Також поряд з ротомолдингом застосовують два інші способи виготовлення каяків: формування під високим тиском (т.зв. технологія HTP) за цією технологією виробляють німецькі каяки Prijon) абосклеювання двох листів пластику, яким попередньо надають відповідну форму верхньої та нижньої частин каяка (так виробляють каяки канадської фірми Pelican та ін.). Своєю популярністю пластикові каяки завдячують, у першу чергу, доступній ціні та зносостійкості матеріалів. Поряд з цим сьогодні також виготовляються дерев'яні каяки (переважно з тонких планок із кедрового дерева), які можуть бути справжніми витворами мистецтва. Процес виготовлення таких каяків є доволі тривалим, вони можуть бути інкрустовані орнаментом і, відповідно, коштують значно дорожче за звичні пластикові чи полімерні аналоги. Дерев'яні каяки значно легші за пластикові аналоги такого ж розміру, однак вони менш стійкі до зношування та механічних пошкоджень, також іноді трапляється розсихання та утворення щілин. Класичні дерев'яні каяки переважно виготовляють у США та Канаді. Середня вартість таких каяків ручної роботи коливається в межах 4000-8000 доларів США а каяки ручної роботи висококласних брендів можуть сягати 22000$. Також продаються набори комплектуючих (до 1500$), з яких кожен бажаючий може зібрати каяк самостійно. Туристичний каякінг або, як його ще називають - "турінговий" каякінг, від англ. touring - що можна перекласти як "мандрувати". Турінгові каяки це каяки, які можуть використовуватися чи не найширше. Вони поєднують у собі стабільність і комфорт рекреаційних каяків, лінійну керованість та швидкість морських (експедиційних) каяків. Турінгові каяки здебільшого розраховані на більш тривалі подорожі, одно-дводенні запливи, переважно обладнані одним-двома герметичними відсіками для зберігання речей, продуктів та води. На таких каяках додатково може бути встановлене рульове весло (стерно), або як його простіше називають - руль/кермо, яким керують (повертають) ногами за допомогою педалей. Більшість сучасних турінгових каяків мають зручне м'яке регульоване сидіння з високою спинкою, корпус обтягнений еластичною сіткою та шнуром по периметру каяка, що дозволяє ухопитися за каяк у випадку перевертання, коли каякер знаходиться за бортом. Турінгові каяки здебільшого призначені тільки для одного веслувальника, хоча є моделі і для двох гребців.
Екстремальний каякінг (white-water kayaking) - відомий також як "бурноводинг". Основною відмінністю каяків типу whitewater є короткий корпус в середньому від 2,5 м до 3,5 м, який може мати загострений ніс та зрізану корму. Такі каяки призначені в першу чергу для проходження гірських річок та порогів найвищої складності.
Морський каякінг - за рівнем екстриму мало чим поступається каякінгу на білій воді (бурноводінгу). Щоправда тут ставляться зовсім інші цілі і інші вимоги до каяка. Перше, що вирізняє морський каяк з когорти інших - це великі розміри і загострені та задерті вгору ніс та кормова частина. Така будова каяка спеціально пристосована для розрізання високих морських хвиль і щоб вода кожного разу не заливала кокпіт каяка. Основними вимогами, які ставляться до морського каяка є його "вміння" боротися з хвилями, керованість та непотопаємість. Різновидом морських каяків можна назвати експедиційні каяки, які також ще називають океанічними. Їх вирізняють великі місткі відсіки, які герметично закриваються, іноді їх кількість може сягати 4-х. Також на таких каяках встановлюють рульове весло, еластичні сітки для утримання предметів, канат по периметру борта каяка, може бути також спеціальне місце для установлення GPS-приймача. Для подорожей у холодних водах каяки виготовляють із спеціальних термоізолюючих матеріалів, які дозволяють вберегтися від переохолодження. Усі сучасні експедиційні каяки мають герметичні камери, які відокремлені і повністю ізольовані. Це дає змогу підвищити плавучість каяка та зробити його непотопаємим за будь-яких умов. Каяки для серфінгу - Останнім часом набули поширення каяки для серфінгу. Часто вони нагадують собою дошку для серфінгу і є ніби поєднанням каяка та дошки для серфінгу. Як і решта каяків каяки для серфінгу бувають двох типів: sit-on-top та sit-in. Яскравим представником цього напрямку в каякінгу є модель sit-on-top Five-O Surf від англійської фірми-виробника каяків Perception. Часто на таких каяках може бути встановлений стабілізатор (fin) як на дошках для серфінгу. Для серфінгу з великим успіхом можуть використовуватися також каяки класу white water тобто каяки для бурноводингу.
Каяки sit-on-top становлять цілу групу каяків основним призначенням яких є, в першу чергу, активний відпочинок на воді. Це доволі новий напрям в каякінгу, однак він дуже стрімко розвивається. Багато людей віддають перевагу саме каякам sit-on-top через легкість та зручність у використанні, а також через вищий рівень безпеки - у випадку перевертання каяка гребець просто випадає з нього у воду, а не залишається у каяку занурений у воду вниз головою, як це трапляється у випадку з перевертанням каків типу sit-in, особливо якщо гребець також використовує "юбку" для захисту від потрапляння води у кокпіт, якщо ж юбки немає, то при перевертанні каяка кокпіт швидко заповнюється водою і в більшості випадків доводиться вплав відтягувати каяк до берега, перевертати його, зливати воду, потім відкривати дренажний клапан з одного кінця каяка, підносити вгору інший кінець каяка щоб вода витекла, закривати дренажний клапан і заново сідати у каяк та відчалювати від берега. Саме тому при використанні каяків типу sit-in, необхідно освоїти техніку виконання т.зв. "ескімоського перевороту" (escimo roll). Якщо ж ви обрали каяк sit-on-top тоді Вам не потрібно робити жодних переворотів, ви просто залазите назад у каяк, а точніше - НА каяк, адже це sit-ON-top. Лінійка моделей каяків sit-on-top дуже різноманітна, починаючи від невеликих і майже пласких одномісних і закінчуючи 4-місними каяками та каяками для риболовлі (усі ці варіанти Ви можете замовити на сторінці МАГАЗИН), які можуть використовувати з успіхом як у стоячій воді, так і на швидких чи великих і повільних ріках або на морі. Щодо недоліків та переваг цього класу каяків можна виділити наступне:
Недоліки каяків SIT-ON-TOP
Ось коротке порівняння можливостей SIT-IN та SIT-ON-TOP: SIT-ON-TOP
SIT-IN
Як Ви бачите є свої переваги і недоліки у кожного з типів каяків. В багатьох випадках Ваш вибір каяка повинен базуватися від того де і як Ви будете його використовувати. Наприклад – якщо Ви будете рибалити 90% часу і 10% - мандрувати, обирайте - SIT-ON-TOP. Якщо ви хочете 90% часу витрачати на прогулянки та мандрівки – обирайте SIT-IN.
На завершення ще раз порівняємо та узагальнимо можливості каяків обох типів: Каяки SIT-IN, як правило, мають більш ефективний дизайн, вони часто довші та вужчі, що робить їх легшими і швидшими. У випадку із SIT-IN, як випливає з назви, ви сидите у човні і трохи нижче рівня води. Майже всі SIT-IN мають підняті ободки навколо кокпіту, де можна прикріпити юбку для герметизації вас і човна. Це дозволяє вберегти човен від попадання води і дозволяє вам плавати протягом усіх чотирьох сезонів, оскільки ви залишатиметеся сухими і відносно у теплі. Більшість каяків SIT-IN також мають герметичні камери для зберігання устаткування в сухості. Більшість людей, коли вони думають про каяк, вони думають саме про каяки в стилі SIT-IN. Зазвичай у кокпіт каяку типу SIT-IN (окрім рекреаційних каяків із великим кокпітом) важко помістити щось довше аніж ваша рука і не зовсім зручно діставати речі звідти перебуваючи на воді. Якщо Ви вилізли з каяка типу SIT-IN будучи на воді, то Вам навряд чи вдасться залізти назад у кокпіт з води, звісно якщо у Вас немає спеціального досвіду та Ви не володієте спеціальними знаннями як це зробити. Каяки SIT-ON-TOP є відносними новачками в сфері каякінгу. Тут, як випливає з назви, каяка ви «сидите-на-верху». SIT-ON-TOP дуже популярні серед тих, хто любить серфінг або порибалити, оскільки з них дуже легко вибратися та залізти назад із води, змінити положення, пересунутися, повернутися і т.д. SIT-ON-TOP також зазвичай дуже стабільні, а на деяких з них ви можете спокійно стояти. Щоб отримати цю стабільність SIT-ON-TOP короткі і широкі, що робить їх менш ефективними на великі відстані і повільнішими, ніж каяки SIT-IN. Коли вода потрапляє у SIT-ON-TOP, вона буде виходити з отворів у нижній частині, тому немає необхідності у тому щоб вичерпувати воду і можна не турбуватися про затоплення човна.
Взагалі, важко порівнювати два класи каяків які були вигадані для абсолютно різних цілей і в абсолютно різних кінцях світу. Закриті каяки SIT-IN були винайдені ескімосами в північній частині нашої планети для мисливського промислу (детальніше про це читайте в розділі (Історія каякінгу), в той час як каяки SIT-ON-TOP були вигадані виключно для розваги та катання на високих морських хвилях і не мали на меті зберегти веслувальника в сухості і теплі. Вони набули великої популярності на Гаваях.
Однак завжди треба пам’ятати, що те, що вважається слабким місцем для одного каякера може бути сильною стороною для іншого.
НЕЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО НАСКІЛЬКИ СТІЙКИЙ ВАШ ЧОВЕН - ЗАВЖДИ ОДЯГАЙТЕ
РЯТУВАЛЬНИЙ ЖИЛЕТ !!!
ТА ЗАХИСНИЙ ШОЛОМ!!! І ПАМ’ЯТАЙТЕ! ВИ ЗАВЖДИ ПОВИННІ БУТИ ГОТОВІ ДО ПОТРАПЛЯННЯ ЗА БОРТ КАЯКА, НЕ ЗАЛЕЖНО ВІД ТОГО, ЧИ ЦЕ SIT-IN ЧИ SIT-ON-TOP!!!
www.pobeach-kayaks.com |