СпортГід в особах

...але все трохи інакше.

Мене звуть Юрою, прізвище моє - Ситий. Народився у Києві, у традиційній радянській трудовій сім'ї: тато – інженер-будівельник, мама – економіст, старша сестра – на той час школярка. Дитинство моє пройшло серед друзів на зелених просторах Дарниці і, мабуть, найкращих дач у світі – Зазим'я.

Навчався у 2-х чудових школах: 188-й на БВС та 208-й на Русанівці. 2007 року очно закінчив КНУБА (колишній КІСІ) за спеціальністю "системний аналітик". Небезуспішно працював у кількох банках, страхової компанії, займався автозвуком у вигляді магазину, відкритого разом із друзями. Зараз, як Ви вже зрозуміли, став спортивним гідом Києва, займаюся розвитком спорту у Києві.

І тут Ви, мабуть, запитаєте: "А чому ти кардинально змінив рід діяльності і зайнявся чужою для себе справою? Адже зі спортом ніколи не був пов'язаний..."

Ну, скажемо так, не зовсім чужим. Справді, спортом я професійно ніколи не займався і трудовими відносинами з ним пов'язаний не був. У той же час з молоду веду активний спосіб життя та спробував багато видів спорту на аматорському рівні, у тому числі й у змаганнях. Спорт – моє захоплення, стиль життя. Важко переоцінити те, чим я йому зобов'язаний: прекрасне здоров'я, гідні фізичні кондиції, численні друзі, працьовитість, ініціативність, впевненість у собі, різноманітність дозвілля та багато іншого.

Що ж до відповіді питанням "чому" - тут кілька причин. Одна з них - бажання створити власний продукт у цікавій для мене сфері. З нуля побудувати свою систему, за допомогою якої вчитися новому, розвиватися та забезпечувати себе матеріально. Друга ж причина стосується життєвих цінностей та інтересів, які я хотів би популяризувати та робити більш доступними. Тобто соціального аспекту. Про це детальніше...

Мені у житті пощастило. Більша частина мого дитинства пройшла у 90-х, коли ще не було в Україні ні комп'ютерів, ні телевізорів у кожній кімнаті, ні батьків-кар'єристів. Багато в чому завдяки цьому дитяче дозвілля відрізнялося своєю різноманітністю та активністю. Вільний час проводився на вулиці за різними іграми та активними розвагами, у компанії численних друзів.

Нам не були потрібні гроші для розваг, бо розваги ми знаходили самі – будь-яке місце у дворі обладнувалося під дитяче дозвілля. Більш-менш порожній майданчик перетворювався на футбольне поле з воротами та дротяними сітками. Дерева перетворювалися на «бази» з халабудами та тарзанками. Дахи «сталінок» ставали місцями «бойових подій», а дитячі майданчики – атлетичними манежами. Ми будували карти з ходовими від дитячих колясок, робили арбалети та влаштовували велогонки з перешкодами. Ми мали час і простір для самовираження, прояву ініціатив та фантазії. У нас не було проблем із зайвою вагою, здоров'ям та психікою. Класне дитинство...

І не дивно, що зараз, через роки, майже всі мої друзі тією чи іншою мірою пов'язують своє життя зі спортом – адже в той час, коли хтось один йшов до якоїсь секції, за ним слідом туди записувалася левова частина компанії. Не важливо, в яку. Дзюдо, бальні танці, туризм, плавання чи гандбол. Нам було цікаво, у нас була можливість дати вихід енергії та класно провести час. Такий спосіб життя став звичкою, а розваги захопленнями.

Активний спосіб життя міцно зміцнився у наших серцях і продовжує давати нам сили, здоров'я та задоволення.

Це стало другою причиною створення допоміжного інформаційного ресурсу «СпортГід Київ». Я хочу зробити максимально доступною інформацію, яка допоможе урізноманітнити Ваше життя та життя Ваших дітей. Робити її активніше, емоційніше, здоровіше.

З повагою, Юра Ситий